Ваша дитина навчається дистанційно?
Вже почали стикатися з труднощами?
Як допомогти дитині пережити цей період?
Дистанційне навчання є стресом для всіх учасників освітнього процесу. Це нове, незрозуміле, це незвично, морально та фізично навантажує і змушує хвилюватися навіть самих стійких бійців, технічні моменти пожирають час так, як пустеля пожирає воду… Але!
Дистанційне навчання відкриває безліч можливостей для розвитку дитини. Цей час можна використати, щоб привчити дитину до самостійності, відповідальності, режиму дня, будування більш комфортних сімейних кордонів та самоорганізації.
Я трошки вже писала про дистанційне навчання та організацію графіка. Про це можна передивитися тут:
https://psi4you.blogspot.com/2020/04/blog-post.html
https://psi4you.blogspot.com/2020/03/10.html
Але сьогодні хочу розставити декілька акцентів.
4 речі, про які потрібно пам’ятати, якщо Ви хочете зберегти гарні стосунки з дитиною та допомогти їй в навчанні:
1. Головне це ресурси
Дистанційне навчання для Вашої дитини може стати більшим стресом, чим для Вас. Це не очевидно, тому що дитина нібито не ходить до школи, та весь час перебуває вдома. Але на неї підсвідомо тиснуть вимоги вчителів, обмеження часу на виконання завдань, та необхідність швидко адаптуватися до постійно мінливих умов навчання.
Зараз в наший школі і вчителі і діти переходять на нову платформу. Тому нам всім ще не до кінця зрозуміло, як це буде працювати. Якщо Ваша дитина невпевнена в собі, тривожна, агресивна, чи боїться перешкод, то всі ці її якості можуть проявитися в несподіваній формі. Іноді дитина не навчається, нічого не робить, багато спить, залипає в гаджетах саме через те, що не може справитися зі своїм психологічним станом.
Порада: будьте терплячі та спокійні. Навіть коли Ви дитині повторюєте одне і те саме в сотий раз, намагайтеся повторювати це монотоннім, спокійним голосом. Взагалі всі завдання, які Ви даєте своїй дитині говорить монотонно спокійним, повільним тоном. Без дискусій. Не реагуйте на бурхливий потік емоцій. Дитина не знає, куди їй подіти свої емоції. Ваше завдання стати контейнером для її емоцій – спокійно їх витримати.
Ви повинні статі для дитині клаптиком стабільної землі посеред бурхливого океану страстей, емоцій, хвилювань та невідомо чого ще.
Ти впораєшся!
Я в тебе вірю!
Все буде добре!
Я тебе розумію, але це треба зробити…
Це Ваші фрази-помічники.
2. Самоорганізація – ідеальна ціль
Якщо в Вашій дитині низький рівень самоорганізації (тобто Ви не впевнені, що вона зробить сама, Ваша дитина робить уроки тільки з Вами, Ви її постійно змушені контролювати, чи вона ще не достигла віку 11-12 років), то основне Ваше завдання, це не зробити разом з нею всі уроки, а навчити її самоорганізовувати свій режим дня, відпочинку та праці.
Навички самоконтролю дитина може опановувати вже починаючи 7 років. В 12-13 років дитина вже здатна повністю розраховувати свій час, планувати та слідувати своєму плану.
Порада: не очікуйте від дитини багато. Поставте собі одне головне завдання на ці 2 тижня і йдіть до нього. Наприклад – активувати в дитині внутрішній локус контроля (тобто, щоб не Ви її постійно контролювали, а організувати умови, в яких дитина навчиться контролювати себе самостійно)
Стаття в допомогу https://psi4you.blogspot.com/2020/04/blog-post.html
3. Режим - наше усе
Найголовніше завдання батьків – це притримуватися звичайного шкільного режиму: дитина має лягати спати в 10 вечора, прокидатися в 7 ранку, навіть якщо їй не треба нікуди йти.
Так дитина буде максимально працездатна та ресурсна. Це пов’язано з рівнем гормонів, які мають вплив на працездатність, допомагають мозку працювати ефективно, допомагають долати стрес; також це пов’язано з часом, коли виділяються гормони, та відпочивають різні внутрішні органі. І це однаково працює і для сов, і для жайворонків, і для голубів.
Порада: щоб дитина краще відпочивала, засинала та прокидалася, за годину до сну вимикайте всі електронні прилади, та переходьте на пасивну активність. Наприклад, година перед сном може бути присвячена читанню. Або Ви читаєте щось усім. Або, якщо діти вже доросли, то кожен читає свою книжку. Важливо читати всім в одному приміщені в один проміжок часу (діти та батьки).
І ще важливо: книжки повинні бути для задоволення, а не зі шкільної програми читання. Хоч комікси, хай дитина сама собі вибере.
Також дотримуватися режиму допоможе контроль над цукром (солодощі тощо). Намагайтеся після 16-17 годин не давати солодкого дітям.
4. Час на нашому боці
Будь які зміни не відбуваються миттєво. Якщо Ви хочете, щоб дитина сама слідкувала за своїми уроками, була самоорганізована та відповідальна, то Ви повинні її навчити цьому.
Це не буде миттєво. Потрібно рутинна систематична робота. Ваша в першу чергу.
І це не буде так: Ви все робите з нею, за неї вирішуєте коли та що робити, постійно її контролюєте та нагадуєте, а назавтра вона все це робить сама. Ні. Треба поступово привчити її самостійно займатися своїм життям та обов’язками. І найскладніше в цьому – батькам відпустити важелі контролю.
Робить це систематично, поступово.
Розробить зрозумілу, просту схему впливу на дитину (відповідальність/заохочення) і ні в якому разі не звертайте цього шляху!
HS: Пишіть мені на пошту oless2908@gmail.com з якими труднощами Ви стикаєтесь, і я напишу, як можна це подолати.
Також я консультую онлайн.
