Зараз практично кожен
другій пост в сеті про те, як неможливо працювати вдома, та як
заважають/дістають своїх батьків діти. Про те, як багато вчителі присилають
завдань дітям, і батькам доводиться практично ставати вчителями…
До такого навантаження,
плюс хвилювання про здоров’я та фінансовий стан сім’ї оказалися неготовими
багато людей. До того ж ситуація ускладняєтеся тим, що ніхто не знає напевно, скільки
буде тривати карантин.
Я ж вже 11 років працюю з дому, для мене життя практично не змінилося, виключаючи невеличкі моменти.
Тож я хочу поділитися з вами своїми правилами виживання та праці вдома.
1.
Структуруйте свій час. Зараз вам здається, що
весь час ваш, вас ніхто не контролює, тому приходить відчуття «я все встигну, в
мене багато часу». Але коли ви декілька днів просто не знайдете часу чи бажання
сісти за роботу, то в вас виникнуть зовсім інші відчуття: «я нічого не
встигаю», «це неможливо зробити», «мені всі заважають і це мене дратує», «в
мене виникає провина за те, що я не можу бути настільки ж ефективним як раніше»
тощо. Навіть можуть початися проблеми зі сном.
Тож хай в вас будуть
робочі години фіксовані, з 10 до 16,
наприклад, чи з 6 до 10ї, чи з 20 до 2 ночі, як вам зручно.
Тоді вас не буду мучити
провина впродовж дня, що ви не працюєте.
Якщо в вас дома маленькі
діти, то ви можете розбити свій робочий час з урахуванням їх потреб, якщо ваш
робочий процес це дозволяє звісно. Наприклад,
ви працюєте 2 години до сніданку, 2 години, коли дитина спить вдень, та 2
години після 21, коли дитина йде спати.
2.
Якщо в вас немає жодної можливості знайти час вільний від
дітей, тоді зробить маячки –
правила, по яких дитина буде розуміти, що зараз вас турбувати не можна.
Найпростіший спосіб (якщо
в вас немає свого кабінету чи навіть стола для роботи дома) – це червона нитка.
Коли ви «йдете на роботу», то ви викладаєте червоною ниткою коло навколо себе.
Все, ви на роботі, ви глухі, та не чуєте дітей, а вони вас.
Коли червона лінія є
навколо вас, ніхто не може до вас звертатися, до вас підходити, чи заходити
всередину цього кола. Навіть неможна підходити і «стукати», типу - можна тебе
чи ні. Червона нитка одразу каже – ні, мене не можна.
Доречи таки червоні нитки може використовувати буть який
член родини, якщо хоче усамітнитися, коли втомився від контакту, хоче побути на
самоті, але простору в хаті замало.
Важливо!!! Правило не
чіпати людину за межами червоної нитки повинно буди непорушним та
розповсюджуватися на всіх членів родини. Якщо в вас проблема з правилами
взагалі, то краще витратьте 3 дня на те, щоб правило стало непорушним, чим ви
почнете його порушувати і зруйнуєте і стосунки і час перебування дома на
карантині.
3.
Розробить план дій, що і коли вам
обов’язково треба зробити по роботі. Потім пронумеруйте пріоритетні речі, що в
першу чергу треба зробити, що в другу. Зліва біля кожного пункту поставте час,
якій займе ця справа. Якщо ви не можете сказати точно, то рахуйте приблизно +
ще зайвий час. Хай краще буде часу більше ніж менше.
4.
Працюйте за будильником. Коли в вас почався
«робочий час», ставте собі будильник на кінець робочого часу, щоб не
відволікатися на очікування і перевірку. Якщо ви вирішили працювати по 2
години, то можете в процесі роботи захопитися і забути про час. Краще цього не
робити. Чи, якщо процес краще не переривати, ставте лічильник часу, щоб не
переробляти, і «зняти ці часи» з іншого запланованого часу роботи.
5.
Якщо в вас діти на
дистанційному навчання, то навчить їх планувати свій час так саме, як і ви
плануєте свій (див п.1-4). Може навіть ваші графікі будуть узгоджені між
собою: ви працюєте в той час, коли дитина робить уроки чи дивиться навчальні
відео.
6.
Час на відпочинок – це
святе.
Працюйте тільки в свої заплановані робочі години. Вихідні повинні залишатися
вихідними, вільні вечори – вільними. Інакше дуже швидко ви втомитесь, та
почнеться емоційне вигорання, супротив такій роботі загалом.
7.
Додайте собі час в плані
для фізичного навантаження. Особливо, якщо в вас є захворювання кісток, ніг, хребта
тощо. Від постійного сидіння-лежання, та різкого зниження фізичного
навантаження в вас можуть загостритися хронічні захворювання.
Наприклад почнуть опухати
ноги, чи боліти шия, спина, тазостегновий суглоб.
Тому, якщо в вас вистачить сили, годину в день приділяйте
будь-яким видам фізкультури, які вам подобаються – йога, фітнес, соматика чи
щось інше. Якщо фізичні тренування не ваш коник, тоді робить зарядку з ранку 15
хвилин (також засікайте час рівно 15 хвилин), та кожну годину вставайте (також
заводьте будильник-нагадування) та робить 5 хвилин чи то присідання, чи то
ходьбу на місці, чи то махи руками-ногами… що забажає ваше тіло.
Також буде добре зробити
зарядку 15 хвилин перед сном. Перед прийняттям душу.
8.
Розподіляйте домашні
обов’язки. Прибирання робить вся сім’я разом (навить дитині 3 роки є чим допомогти в
цьому процесі), можна зробити графік чергування по кухні – хто і коли миє
посуд. День та час для глобального прибирання має бути запланований та відомий
всім заздалегідь. Наприклад, прибираємося
кожен вівторок, четвер та суботу з 15 до 16 години.
9.
Дотримуйтесь звичних
сімейних традицій. Якщо в вас була звичка разом вечеряти, вона повинна залишитися. Якщо в вас
була традиція у суботу пекти пиріг, вона повинна залишитися. Якщо у вас не було
сімейних традицій, саме час їх запровадити.
Можна влаштовувати сімейні вечері у неділю «при параді».
Можна влаштовувати час настільних ігор, сімейні концерти чи час сумісної творчості.
День та час мають бути запланованим, заздалегідь всім відомим і незмінним.
Наприклад, кожну п’ятницю в 19 00.
Можна зробити щоденні душевні бесіди за сніданком та
вечерею. Ці бесіди мають містити 2 фіксованих питання.
Наприклад, з ранку кожен
розказує, про що від думає і що відчуває. Не обов’язково давати зворотній
зв’язок не це, чи вирішувати питання. Ні, ви просто озвучуєте свої думки, а інші
слухають без критики чи спроб допомоги, просто даєте право кожному думати і
відчувати те, що він думає та відчуває. Так саме ви робите за вечерею.
10.
За годину- півтори до сну
вимикайте всі гаджети (телефони, телевізор, музику, ніяких електронних
приладів). Хай ця година буде присвячена сімейним історіям, чи читанню книжок вголос.
Чи може кожний член родини буде читати свою окрему паперову книжку – вирішуйте
самі. Заняття повинно бути спокійним, та без електронних приладів, бо вони
заважають виділенню мелатоніну так необхідному для сну. Книжки кожен собі
обирає сам, хай то будуть навіть комікси – не важливо.
І доречи, час відходу до сну також повинен бути
фіксованим, інакше ви дуже швидко сплутаєте дені і ніч, а тілу вашому це не сподобається,
воно зробить з вас втомлене зомбі.
Думаю цих правил вам буде
достатньо, щоб не з’їхати з глузду за час карантину.
Карантин це випробування для ваших стосунків. Він
проявить всі тріщинки та недоробки. Він покаже ті місця, які потребують
особливої уваги чи навіть термінової трансформації.
Може ви стикнетесь з постійним порушенням кордонів,
чи зрозумієте що вам нема про що поспілкуватися,
чи зрозумієте що вам не вистачає поваги та делікатності в
спілкуванні,
може відчуєте, що занадто залежні один від одного,
а може ви помітите, що в вас нема розуміння
відповідальності та її розподілу…
Все це можна вирішувати
ситуативно чи більш системно.
Якщо буде потрібна допомога, звертайтеся до мене. Пишіть
в лічку, чи в коментах під цім постом, чи на пошту - SamyshkinaRassilka@gmail.com , я розкажу, як отримати мою консультацію.
Я можу допомогти вам
зрозуміти
що саме потребує змін в вашій сім’ї,
та якім шляхом скоріше та
найлегше дістатися зупинки під назвою
«покращення стосунків/життя».
Як
перетворити ваш «сімейний тераріум» на радісне спілкування та комфортне сумісне
проживання.
Бережіть себе та близьких!
Бажаю вам гарного
здоров’я!
Самишкіна Олеся,
психолог, ініціатор внутрішньо особистісних трансформацій.
